суспільство

У статті з’ясовано детермінуючі ознаки справедливості як правової цінності крізь призму сучасного правоворозуміння. Відзначено, що справедливість є однією із найважливіших проблем сучасності, що відображає надскладні діалектичні процеси правового розвитку глобального суспільства. Вона як цінність формує світоглядні установки соціуму, бачення людьми свого майбутнього, їх одвічні прагнення до гармонії та досконалості суспільних взаємовідносин, а також допомагає всебічно осмислити сенс і зміст сучасних процесів державо- та правотворення.

У статті висвітлено вплив європейських принципів на формування соціальної відповідальності місцевого самоврядування.

У статті розглянуто сутність природи феномену агресії та схарактеризовано її як детермінуючий чинник протиправної поведінки людини. Розглянуто різноманітні визначення поняття агресії як одного із внутрішніх глибинно-психологічних детермінант поведінки. Обґрунтовано, що агресія, як попередньо детермінована та соціально обумовлена поведінка, перебуває у нерозривному зв’язку із задоволенням основних життєвих потреб особистості.

З’ясовано, що в основі української національної ідеї, серед інших чинників, лежить формування правосвідомого громадянина з правомірним вектором особистісного розвитку. Ми бачимо, що навіть в час війни українці намагаються контролювати дотримання норм права і закону. Активна діяльність усіх правоохоронних структур по забезпеченню правопорядку і попередженню неправомірної поведінки громадян свідчить про прагнення суспільства до правомірного, цивілізованого розвитку навіть в кризово-перехідний період існування нації.

У статті на основі наявних наукових підходів здійснити філософсько-правову кореляцію дефініцій «агресія» та «насильство. Відзначено, що агресія органічно пов’язана з насильством і є його природною основою, як для людського суспільства – соціальної матерії базисом є природне середовище, зокрема, жива матерія, в якій агресія є обов’язковим атрибутом. Проте агресія як явище не є тотожною насильству, як не тотожні жива матерія і соціальна матерія.

Визначено вплив ціннісних орієнтирів права на формування поведінки людини крізь призму основних концепцій праворозуміння. З’ясовано, що сутність правових цін- ностей відбувається у кількох альтернативних аксіологічних підходів, із яких найбільш обґрунтованими є об’єктивістська та суб’єктивістська концепції. Так, перша визначає, що цінності існують об’єктивно, тобто незалежно від свідомості суб’єкта, а він лише правильно чи неправильно оцінює їх та застосовує у повсякденному житті. Суб’єктивістська концепція передбачає, що цінності творяться (конституюються) сами- ми суб’єктами.

Концептуалізовано сутність агресії як філософсько-правового феномену та розкри- то специфіку термінологічної взаємодії “агресія–агресивність”. Відмежування поняття “агресія” і “агресивність” вказує на те, що, з одного боку, не за усякими агресивними ді- ями суб’єкта насправді стоїть агресивність особи як риса, з іншого – агресивність люди- ни зовсім не завжди проявляється в явно агресивних діях. Прояв або не прояв агресив- ності як особистісної риси у певних актах поведінки завжди є результатом складної вза- ємодії трансситуативних і ситуаційних чинників.

У статті окреслено змістовні пріоритети, які розкривають сутність ідентичності, зокрема увиразнено індивідуальні та соціальні константи ідентичності шляхом філософсько-правового моделювання їх взаємодії. Доведено, що потенціал одного з найбільш потужних концептів в сучасному глобалізованому суспільстві має поняття ідентичності. Феномен ідентичності є своєрідною призмою, крізь яку осмислюють, аналізують та інтерпретують основні сфери людського буття.

Розглянуто поняття діджиталізації та її впровадження на підприємстві задля підвищення його конкурентоспроможності на ринку. Здійснено контент-аналіз терміна «діджиталізація». Згідно із баченням авторів, «діджиталізація» – це процес використання, систематизації, оброблення вхідної інформації у цифровому форматі та результат удосконалення обслуговування клієнтів у бізнес-середовищі.