суспільство

Шляхи гуманізації сучасного судового ораторства

У  період  системних  реформ,  що  відбуваються  в  сучасному  українському
суспільстві  загалом,  і  в  судовій  системі  зокрема,  до  чинників,  що  забезпечують  більш
справедливий  і  гуманний  характер  судового  процесу,  варто  зараховувати  історичний
досвід,  набутий  іншими  державами  у  правовій  сфері.  Також  включення  в  теоретичне
осмислення  поняття  культури  судового  оратора  міркувань  щодо  значення  християнсь-кої  етики  в  процесі  гуманізації  судочинства  не  лише  забезпечило  б  повноту  розгляду

Правосуддя як основна функція судової влади

У статті розглянуто важливу проблему – правовий механізм реалізації основної
функції судової влади правосуддя. З’ясовано роль інших функцій судової влади в
забезпеченні здійснення правосуддя. Аргументовано конституційну правову природу
правосуддя, що підтверджує її виключність серед функцій судової влади.

Теоретико-правовий аналіз взаємовідносин держави і християнської релігії в «філософії права» Гегеля

Проаналізовано наукові погляди великого німецького мислителя Гегеля щодо
діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин держави і християнської релігії. У своїй
роботі «Філософія права» німецький філософ глибоко і всебічно розкриває роль і місце
не тільки держави в розвитку і функціонуванні суспільства, але й християнської релігії
як важливого інституту у формуванні духовності і високої моралі в суспільстві.

Проблема визначення поняття публічної влади в теорії держави і права

Проаналізовано питання природи та змісту публічної влади, наукові підходи до розуміння цього поняття, з’ясовано структуру публічної влади, ознаки та основні форми реалізації. Зокрема звернено увагу на співвідношення суспільно-політичної, державної та публічної влади. Визначено спільні та відмінні риси, зокрема автор розглядає характер такої влади, суб’єктний склад та територію. Запропоновано авторське визначення поняття публічної влади.

Проблема девіацій у правовій системі соціокультурних змін

У статті на основі ґрунтовного аналізу наукових праць висвітлено проблему девіацій у правовій системі соціокультурних змін. З’ясовано, що феномен девіантності амбівалентний за своєю природою і може означати як негативні, так і позитивні соціальні зміни. У науковій літературі відхилення поділяють на первинні та вторинні. Ті з них, що з погляду суспільства є незначними, вважаються первинними, а суб’єкти, котрі їх учиняють, не кваліфікуються як девіанти, бо не порушують соціальних норм.

Методологія дослідження правотворчості у правовій державі

Правотворчість у контексті ідей правової державності полягає у тому, що вони надають їй системного характеру і дозволяють розглядати її, як і будь-який елемент політико-правової системи, в усьому спектрі внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків.

Філософська концепція девіантності (кінець ХІХ – середина ХХ століття)

У статті окреслено основні напрями дослідження девіантності як соціального феномена в філософсько-правовому контексті. Відстежено еволюцію поведінки людини в філософсько-правовому дискурсі. Досліджено, що девіантна поведінка з часів виникнення суспільства завжди являла собою небезпеку для соціальної стабільності, загрозу для життя людей, соціумів, уважалася небажаним явищем, і суспільство намагалося попереджувати та, по можливості, блокувати небажані форми людської життєдіяльності.

Проблема девіантної особистості: історико-філософський та соціально-правовий аналіз

У статті проаналізовано проблему девіантної особистості в історико-філософському та соціально-правовому контексті. Доведено, що проблема виправлення девіантної особистості, яка виявляє, зокрема, злочинну поведінку, нерозривно пов’язана з історико-філософським та соціально-філософським аналізом сутності людини, особистості, причин девіантної поведінки, а також змісту та форми виправлення. Історико-філософський аналіз загалом показав, що європейський філософський досвід містить різноманітні варіанти тлумачення цих феноменів та процесів.

Формування людини нового типу та трансформація релігійності в інформаційному суспільстві

Проаналізовано феномен Інтернету як один із головних засобів масової комунікації в сучасному світі. Визначено його сутнісні характеристики та окреслено вплив на формування людської особистості та спільноти. Розглянуто віртуальну реальність як новий соціокультурний простір та чинник трансформації релігійності та особистісних якостей сучасної людини. З’ясовано її головні риси та способи комунікації у віртуальному світі. Виявлено особливості існування людини та релігії в мережевій спільноті.

Американська ідентичність: глобальний вимір

Зроблено спробу обґрунтувати міжнародне значення американської ідентичності за допомогою аналізу етнічних, релігійних, політико-правових та економічних параметрів. Визначено, що етнічно сучасну Америку сформульовано на основі асиміляції корінного населення  та  переселенців  з  Європи,  Азії,  Африки  тощо.  Наголошено на тому, що США притаманна плюралістична релігійна культура.