суспільство

У статті здійснено теоретико-правове дослідження релігійних організацій як учасників дискурсу концепції прав людини, з’ясування особливостей сприйняття ними прав людини в історичному контексті. Доведено, що внесок західних і східних релігійних організацій у розвиток концепції прав людини не є гомологічним. Теорія прав людини є надбанням західної цивілізації, і природно, що західні релігійні організації (як католицькі, так і протестантські) розвивають свої вчення про права людини в цій культурній парадигмі.

Визначено вплив ціннісних орієнтирів права на формування поведінки людини крізь призму основних концепцій праворозуміння. З’ясовано, що сутність правових цін- ностей відбувається у кількох альтернативних аксіологічних підходів, із яких найбільш обґрунтованими є об’єктивістська та суб’єктивістська концепції. Так, перша визначає, що цінності існують об’єктивно, тобто незалежно від свідомості суб’єкта, а він лише правильно чи неправильно оцінює їх та застосовує у повсякденному житті. Суб’єктивістська концепція передбачає, що цінності творяться (конституюються) сами- ми суб’єктами.

У статті окреслено змістовні пріоритети, які розкривають сутність ідентичності, зокрема увиразнено індивідуальні та соціальні константи ідентичності шляхом філософсько-правового моделювання їх взаємодії. Доведено, що потенціал одного з найбільш потужних концептів в сучасному глобалізованому суспільстві має поняття ідентичності. Феномен ідентичності є своєрідною призмою, крізь яку осмислюють, аналізують та інтерпретують основні сфери людського буття.

Розглянуто поняття діджиталізації та її впровадження на підприємстві задля підвищення його конкурентоспроможності на ринку. Здійснено контент-аналіз терміна «діджиталізація». Згідно із баченням авторів, «діджиталізація» – це процес використання, систематизації, оброблення вхідної інформації у цифровому форматі та результат удосконалення обслуговування клієнтів у бізнес-середовищі.

Стаття присвячена визнанням неможливості зникнення феномену релігійності у суспільстві та  очевидним фактам  впливу релігії на процеси становлення й розвитку права.  

Аналіз багатьох історичних джерел дає переконливо твердити, що саме релігія є насправді духовною колискою права. 

У статті обґрунтовано аксіологічно-правові засади екологічної безпеки у сучасному світі, з’ясовано роль ціннісної системи суспільства в соціокультурному механізмі реалізації екологічної безпеки.

Прорецензовано працю “Re-engineering humanity” Б. Фрішмана, професора права, бізнесу та економіки університету Вілланова, та Е. Селінджера, професора філософії в Рочестерському технологічному інституті. Показано необхідність людського контролю над розвитком технологій. Донесено всю відповідальність, яку ми маємо усвідомлювати, демонструючи неймовірні приклади реінжиніринґу людства. Ця книга переконає вас, чому так важливо вбудовувати технології в людські цінності, перш ніж вони впровадять у нас свої власні.

Висвітлено різні підходи науковців до трактування поняття «праворозуміння», його ознак, типів, функцій, об’єкта, суб’єктів та змісту, до якого належить сутність, пізнання, усвідомлення права, наповнення праворозуміння та роль у регулюванні суспільних відносин, характеристики, ознаки та особливості проявів розуміння права. Встановлено, що усвідомлення правової дійсності через призму правових теорій, доктрин і концепцій є важливим та актуальним при визначенні праворозуміння, оскільки від розуміння права залежить його реалізація та застосування на практиці державними службовцями.

У статті розкрито теоретико-концептуальні виміри, сутнісні характеристики, пред- метну визначеність сучасної екологічної свідомості як філософсько-правового феномена. У межах концептуалізації екологічної свідомості узагальнено характеристику цього філософсько-правового феномена а саме те, що екологічна свідомість є продуктом самовизначеності людини в світі, а відтак являє собою форму сучасної суспільної свідомості, відіграючи в останній все важливішу роль.

У статті визначено, що сьогодні в силу неефективного соціально-економічного розвитку України та присутності численних зовнішніх та внутрішніх факторів впливу існують реальні загрози, що створюють небезпеку розвитку економічно важливих показників розвитку держави і призводять до поглиблення кризи.