справедливість

У статті наведено філософсько-правовий аналіз проблеми реалізації прав і свобод людини в умовах сучасного правового порядку. Вихідним пунктом дослідження є положення про те, що права людини – це не лише правові конструкти, а насамперед морально-антропологічні категорії, які повинні мати реальне втілення в юридичній практиці. Ключем до розуміння реалізації прав і свобод є не лише їх формальне закріплення в правових актах, а й забезпечення інституційних, соціальних та культурних умов для їх практичної реалізації.

У статті проведено комплексний аналіз викликів для електронного правосуддя у сучасному глобалізованому суспільстві. Для досягнення мети потрібне використання авторської методології, що репрезентує систему методів та підходів, які дають змогу дійти обґрунтованих висновків, основним серед яких є синергетичний підхід.

Судова експертиза, особливо в останні роки, відіграє таку важливу роль у судочинстві, що питома вага кримінальних проваджень та справ у інших видах судочинства не могла би ефективно розслідуватися та розглядатися судом без використання її результатів.

З’ясовано, що перехідне правосуддя в Україні є комплексом заходів і способів, за допомогою яких відновлюється соціальна справедливість, гарантується відновлення порушених прав людини і громадянина та забезпечується дотримання основних прав людини. Перехідне правосуддя в Україні під час воєнних дій спрямоване на відновлення порушених прав громадян через воєнні дії і збройну агресію росії проти України. Це стосується відшкодування матеріальної і моральної шкоди, зокрема тим особам, що визнані внутрішньо переселеними, а також тим, що перебувають на тимчасово окупованих територіях.

У статті здійснено міждисциплінарне дослідження архітектури Палацу Правосуддя у Львові як просторового втілення сили та легітимності правосуддя. Аналіз зосереджено на тому, як архітектурні та художні рішення будівлі формують символічне уявлення про право, державну владу та справедливість. Застосовано правничий підхід до інтерпретації матеріального середовища судової установи як комунікативного простору, що відображає і водночас формує правові смисли.

Стаття присвячена комплексному аналізу правової природи права людини на справедливий судовий розгляд, дослідженню механізмів його нормативно-правового забезпечення та ефективності реалізації крізь призму судової практики Європейського суду з прав людини. Особлива увага надається системному тлумаченню зазначеного права в контексті міжнародних стандартів пра­возахисної діяльності та його кореляції з національними правопорядками держав – учасниць Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У статті досліджуються ключові особливості запобігання та профілактики кри­мінально-протиправних посягань на суддів як учасників кримінального провадження під час здійснення ними правосуддя, зокрема,  на етапі постановлення ними судових рішень у кримінальних провадженнях,  в контексті забезпечення їхньої безпеки.

Кримінальний процес є однією з провідних галузей права, яка відіграє ключову роль у забезпеченні правопорядку, справедливості та дотримання прав людини. У контексті глобалізації та інтеграції міжнародних правових систем, особливо систем Європейського Союзу (ЄС) та Сполучених Штатів Америки (США), кримінальний про­цес набуває особливого значення. Порівняння кримінальних процесів України, ЄС і США дає  змогу виявити спільні риси, відмінності та найкращі практики, які можуть бути адаптовані для підвищення ефективності національних систем правосуддя.

Принцип верховенства права є фундаментальним принципом конституційного права, який забезпечує стабільність і справедливість у правовій системі. Ця стаття досліджує істо­рич­ний розвиток верховенства права, починаючи від його джерел у класичних правових системах до сучасних інтерпретацій та реалізацій. Особлива увага надається аналізу ключо­вих аспектів вер­ховенства права, таких як його значення для захисту прав і свобод людини та ролі кон­ституцій у його забезпеченні.

Стаття присвячена дослідженню вітчизняної та зарубіжних тенденцій довкіллєвого правосуддя.

Для вирішення поставленої мети використано, зокрема, такі методи дослідження: метод наукового спостереження – для формування теми та мети дослідження; порів­няльно-правовий метод при під час дослідженні дослідження зарубіжного досвіду екологічного правосуддя; логічний метод – для теоретичного узагальнення та формулювання висновків дослі­дження.