Модель інформаційної технології опрацювання формул алгоритмів описано розширеною алгеброю алгоритмів у вигляді рекурентно-декомпозиційної моделі. За ознакою функціонального призначення модель декомпоновано на субмоделі. Описано візуальну і функціональну підмоделі інформаційної технології. Наведено фрагмент програмної реалізації моделі.
Розглянуто питання специфіки навчання осіб з особливими потребами. В цьому випадку традиційні навчальні технології замінюються на дистанційні, що зумовлює використання сучасних інтерактивних інформаційних технологій навчання. Вибір оптимального навчального маршруту для осіб з особливими потребами залежить від їх індивідуальних особливостей й вимагає для кожного конкретного випадку розроблення своїх програмних інструментів.
Створення портфелю проєктів – важливе науково-практичне завдання, оскільки стосується всіх галузей життєдіяльності людини, не є винятком сфера інформаційних технологій. Дослідження показало, що сьогодні уже є множина підходів для вирішення поставленого завдання, кожен з яких характеризується певними особливостями. Проаналізовано відомі методи розподілу ресурсів, наведено їх класифікацію та показано, що переважно вони визначаються як задачі лінійного програмування, матриці розподілення ресурсів чи реалізуються на основі емпіричних знань.
Анотація. Стаття присвячена дослідженню сучасних тенденцій цифровізації публічного адміністрування. Загалом позитивно оцінюється тенденція переведення сфери публічного адміністрування у цифровий формат, адже громадянам цифровізація спрощує комунікацію з владою та усуває корупційні ризики, а для держави цей процес означає оптимізацію та прозорість у діяльності. Розглянуто досвід Німеччини у сфері цифровізації публічного управління, який може стати орієнтиром та еталоном для подальшого розвитку цифровізації в Україні.
У статті проводиться аналіз електронних виборів як новітнього трансформаційного явища сучасної правової реальності.
Розкрито сутність поняття «електронного бізнесу», досліджено його принципи, пе- реваги та недоліки, технологію управління електронним бізнесом та особливості розвитку в умовах становлення цифрової економіки. Досліджено основні види електронного бізнесу, такі як електронна комерція, електронне управління бізнесом та інші. Проаналізовано приклади успішного впровадження та функціонування електронного бізнесу на зарубіжних та українських підприємствах.
Розподіл ресурсів – важливе науково-практичне завдання, оскільки стосується усіх галузей життєдіяльності людини, не є винятком сфера інформаційних технологій. Дослідження показало, що сьогодні уже є множина підходів для вирішення поставленого завдання, кожен з яких характеризується певними особливостями. Проаналізовано відомі методи розподілу ресурсів, наведено їх класифікацію та показано, що переважно вони визначаються як задачі лінійного програмування, матриці розподілення ресурсів чи реалізуються на основі емпіричних знань.
Однією із сучасних тенденцій комп’ютеризації є активний розвиток технологій «розумного міста» («Smart city»), зокрема, спрямованих на супровід адміністративних е-послуг, розроблення транспортних систем, використання екологічно чистих джерел енергії, розвиток екології, модернізацію цифрового обладнання міста, поліпшення життя у місті, пришвидшення усіх процесів міської інфраструктури. Весь цей комплекс робіт стає максимально доступним за правильного використання технології «Smart city». «Розумні міста» сприяють сталому розвитку.
Здійснено оцінювання інформаційної системи обліку товарів, виконано моделювання та обчислено витрати на інфраструктуру. Змодельовано також зміни до наявної інформаційної системи, які дали змогу досягти істотної економії коштів за рахунок оптимізації інфраструктури без значних втрат у характеристиках. Проаналізовано та розглянуто декілька напрямів оптимізації, деякі з них рекомендовано та впроваджено у оптимізовану модель, інші відкинуто.
У статті досліджено сучасні інформаційні технології в діяльності органів прокуратури. Зауважено, що характер та роль використання прокурором інформаційних технологій можуть прямо чи опосередковано впливати на прозорість прокурора; професіоналізм у виконанні функцій; забезпечення особистої безпеки; спілкування з суб’єктами правоохоронних органів; поліпшення документообігу; доступність даних та надійність обробки інформації; ефективність управлінських та процесуальних рішень.