У статті з’ясовано вплив релігійного чинника на формування правової ідеології українського суспільства у сучасних реаліях, що нерідко має неоднозначний та суперечливий характер під час формування новітнього механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина.
Проблематика правових заборон у національному та європейському праві має яскраво виражений міждисциплінарний контент. Сучасне українське середовище, крізь призму якого “переломлюються” (“пропускаються”) правові цінності європейської (євроатлантичної) і загальнолюдської цивілізацій – принципи, норми, інститути, джерела права, правові процедури тощо, доволі неоднорідне й суперечливе, що не може не відбиватися на особливостях українського права.
Стаття присвячена дослідженню понять «турист», «туризм», «туристична послуга», «туристичний продукт» та «туристичний кластер». Здійснено аналіз законодавства України, що регулює туристичні відносини, зокрема щодо визначень сутності понять «туризм», «турист», «туристичний продукт» та порівняння їх з трактуванням і розумінням в економічній думці та статистиці. З’ясовано основні ознаки туриста, а саме: фізична особа; час подорожі – від 24 годин до 1 року; мета подорожі не пов’язана з отриманням доходів.
У антиномійній теорії значне місце відводиться антропологічним особливостям людини. Таке твердження має місце тому, що людна у праві часто, навіть інколи беззаперечно, зосереджується на тому, що основним для неї є тілесна природа існування. Тоді вся увага звертається до того, що тілесна поведінка вирішує праведність чи не праведність життя і у цій теорії шукають антиномії, щодо онтологічного результату не приводить.
Чому виникає такий стан?
Наукова стаття присвячена дослідженню питань діяльністі органів державної влади в період дії правового режиму воєнного стану у забезпечені функціонування суспільства, характеристики поняття та ознак органів держави, видів органів держави. У статті розглянуто наукові і нормативно-правові підходи до визначення найважливіших функцій держави, зокрема, забезпечення безпеки громадян. 24 лютого 2022 року російська федерація, порошуючи норми міжнародного права здійснила повномасштабне вторгнення на територію України.
Ми все частіше вживаємо термін штучний інтелект. У повсякденному житті ми майже не усвідомлюємо, що контактуємо з ним і використовуємо його. Він трапляється в різних сферах життя людини. На сьогодні штучний інтелект не має вичерпного законодавства. У цій сфері діє низка держав зі своїми лідерами. До них належать Сполучені Штати Америки, Велика Британія та Європейський Союз. У сфері використання штучного інтелекту є низка підписаних декларацій, регламентів і процедур, але повної нормативної бази ще немає або вона перебуває лише на початковому етапі і потребує впровадження в суспільстві.
У статті досліджені сучасні засади правового регулювання захисту персональних даних, що обумовлюється актуальністю питань, пов’язаних безпосередньо зі захистом персональних даних включаючи і поширення діджиталізації суспільства, і щоденне використання інтернету. Це дасть можливість урахувати виклики та загрози, що виникають у межах сучасного розвитку громадянського суспільства та демократичної і правової держави в Україні, в тому числі й несанкціоноване розповсюдження персональних даних в соціальних мережах, що передовсім містить негативну правову характеристику.
Розглянуто питання щодо відповідності національних стандартів забезпечення права особи на захист з міжнародними стандартами. Відзначено, що одним з основних завдань сучасного міжнародного права є забезпечення міжнародного захисту прав людини та встановлення норм, що регулюють відносини між державами та іншими суб'єктами міжнародного права.
Анотація. У статті розглянуто питання нормативно-правового регулювання діяльності Президента України, зокрема, визначення повноважень Президента України в Конституції України та проблем нормативно-правового регулювання реалізації повноважень Президента України на законодавчому рівні.
У статті з’ясовано вплив релігійного чинника на формування правової ідеології українського суспільства у сучасних реаліях, що нерідко має неоднозначний та суперечливий характер при формуванні новітнього механізму реалізації прав і свобод людини та громадянина.