засоби масової комунікації

Метою цієї статті є систематизація й узагальнення відомостей щодо впливу ефекту «інформаційної бульбашки» на формування громадської думки в контексті телемарафону «Єдині новини». Аналіз ефекту «інформаційної бульбашки» в контексті телемарафону «Єдині новини» виявляє важливі аспекти впливу масмедіа на формування громадської думки в умовах війни. Телемарафон, будучи основним каналом комунікації для українців, здійснює значний вплив на сприйняття подій, однак, він також може сприяти розвитку інформаційних бар’єрів, які обмежують різноманітність поглядів.

Реклама є важливою складовою частиною для фінансового добробуту масмедіа. Тому редакції постійно намагаються залучати багато реклами і рекламодавців. Нині популярною платформою для розміщення та просування рекламних повідомлень масмедіа є фейсбук.

Масмедіа активно працюють в соціальних мережах, мають там велику аудиторію. Таким способом їхні офіційні сторінки на соціальних платформах є перспективними і ефективними для платного просування не лише своїх медіатоварів та послуг, а й рекламодавців. І такий метод реклами дає додаткові фінансові доходи для масмедіа.

Об’єктом дослідження є теоретичні засади масової комунікації, а предметом – наукознавчий аналіз теорії масової комунікації (базові поняття, перехрещення з іншими суміжними науками, різновиди масової комунікації, її постулати й закони). Метою є побудова теоретичних засад для однієї з можливих концепцій теорії масової комунікації. Методи дослідження: аналіз, порівняння, формалізація, синтез.

Коли йдеться про красу соціальнокомунікаційного контенту, відразу ж уявляєш собі прекрасний репортаж з чудовими описами, соковитими образами, креативними авторськими знахідками. Утім, сучасні соціальні комунікації настільки стрімчасто  намагаються  передати своїй аудиторії контент, що на перший план висувають потребу реального (чи то навколо реальності) вмісту, огорнутого в оболонку вимог до жанру (чи то до сукупності таких вимог), а не яскраві образи та відчуття.

Проаналізовано значення ефективної взаємодії інститутів громадського суспільства з органами державної влади, адже інститути громадянського суспільства забезпечують надання якісних та економічно ефективних соціальних послуг, організацію приватних осіб та юридичних осіб приватного права для самостійного задоволення їх інтересів без додаткових фінансових або адміністративних витрат з боку держави; поширення благодійництва та надання адресної й оперативної благодійної допомоги; участь в ухваленні рішень та забезпечення так більшої ефективності рішень з огляду на врахування інтересів різних соці

У статті проаналізовано сутнісні ознаки інформаційної військової агресії, що від- різняють її від війни у традиційному розумінні.

Суспільство завжди намагається бути максимально проінформованим, особливо, якщо це стосується політичної сфери. У передвиборний період, коли рівень політичної активності політиків зростає, інформаційний простір стає полем їхньої боротьби за владу. Медіа завжди були своєрідним орієнтиром у виборі політичних симпатій адресатів, а контент медіа формував ставлення цих адресатів до дійсності. Оскільки відповідальність суспільства за свій політичний вибір є високою, важливо, щоб аудиторія завжди ідентифікувала політичну рекламу у будь-якому вигляді.

Меми нині стали невіддільною частиною контенту ЗМІ. Редакції створюють власні гумористичні картинки та публікують найпопулярніші. Також меми стали “героями” публікацій та важливою окрасою журналістських матеріалів. Меми – це переважно інформативні картинки, які нерідко гумористичного спрямування, передають новину та факти смішно, оригінально та цікаво. Такі зображення часто стають віральними та привертають увагу. Під час війни спостерігаємо появу великої кількості жартівливих картинок у журналістських матеріалах, на сторінках ЗМІ у соціальних мережах та месенджерах.

Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом.

Проаналізовано функціонування друкованих засобів масової інформації – місцевих періодичних видань, обласної преси та всеукраїнських газет і журналів у перший період повномасштабної російської збройної агресії. Виокремлено три групи періодики. Місцеві видання, що повністю перестали виходити у світ, і на невизначений час припинили ведення медійного бізнесу. Газети, що тимчасово згорнули інформаційну діяльність, змінили локацію редакції і поновили за відносно короткий термін вихід у світ в онлайнформаті. Зберегли медійний бренд та налагодили комунікацію з аудиторією.